Корисні матеріали при вивченні теми "Історичні праці про Україну та їхні автори" в 5 класі
Тематичний
контроль 5 за темою 5 ... - Iнтерактивне навчання- за цим посиланням можна перевірити свої знання
— Наука про минуле.
— Помічники дослідників історії – історичні… .
— Те, що сталося в
минулому, в конкретному часі за участі людей – це історична… .
— Низка історичних подій із схожими ознаками –
це історичне…
— Послідовність
взаємозв’язаних історичних подій і явищ – це історичний… .
— Розповідь про риси, ознаки певної історичної
події, явища, процесу, особи – це історичний… .
— Історична подія, правдивість якої доведена
вченими – це історичний… .
— Назвіть кого ви знаєте із українських істориків?
Вчитель.Для
дослідника
історії є скарбом
все, щозалишили по собі люди, а найбільшцінним є те, що
вони написали. Завдяки
їх праці ми знаємо досить багато про життя людей у минулому. Все, що ви
дізналися з підручника, який вивчаємо, досліджено істориками. На минулому уроці
ви дізналися про видатних науковців і зараз ми згадаємо про них.
Гра
«Мережка».Правила гри: учні
класу об'єднуються у групи, кожна з яких працює з карточками, на яких
перераховано основні факти з діяльностіДмитра Бантиша-Каменського, Миколи
Костомарова, Володимира Антоновича, Дмитра Яворницького, Михайла Грушевського.
Учні розфарбовують карточки різними кольорами. Ті
факти, які стосуютьсяДмитра Бантиша-Каменського-
зеленим, Миколи Костомарова- червоним, Володимира Антоновича- жовтим, Дмитра
Яворницького - блакитним, Михайла Грушевського - залишають білим.
1.вивчав події Національно- визвольної війни та Руїни
|
7.перший історик України
|
2. автор праці «Історія запорозьких козаків»
|
8. перший серед українських істориків почав
використовувати термін «Україна-Русь»
|
3.за 50 років наукової діяльності надрукував понад 240
праць
|
9. автор 10-томної «Історії України –Руси»
|
4. автор праці «Історія Малої Росії»
|
10. написав понад 300 праць
|
5. автор праць «Про гайдамацтво», «Про походження
козацтва»
|
11.зібрав 75 тисяч експонатів, які є гордістю українських
музеїв
|
6. написав понад 2 тисячі праць
|
12. автор найповнішого узагальнюючого дослідження історії
України від найдавніших часів до середини 18 ст.
|
Учні роблять висновок
про значення діяльності видатних істориків України.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Основним джерелом найдавнішої та середньовічної історії України є літописи.
Свою назву вони дістали від того, що виклад матеріалу в перших літописах
починався словами "в літо".Чому ж літописи - цінні джерела для
дослідження слов'янської історії, ми дізнаємось сьогодні.
І. Що таке літописи?
Вчитель.
Літописи є одним із найпоширеніших видів історичних
джерел історії. Літописець... Літописання... Вслухаймося, як звучать ці слова.
Вони самі підказують, що йдеться про опис різних подій протягом «літ» — років.
Дійшли до нас ці слова з давніх часів Київської Русі. Історики пов'язують
виникнення літописання на території України-Русі з прийняттям християнства.
Літописи розповідають про те, що відбувалося на київських землях у той чи інший
час. З поширенням освіти і писемності вони стають і основним засобом передачі
історичних знань від покоління до покоління.
Отже, вчені, вивчаючи історію, вивчають літописи.
То що таке літопис?
Робота з термінами
Записати в зошит
Літопис - це історичний твір XI-XVII ст., у якому
найголовніші події записувалися у вигляді оповідейу хронологічному порядку по
роках (літах).
1. Прочитати текс з інформаційної картки.
2. Назвати нові поняття та терміни, які зустрілися в тексті, скласти з ними
речення.
Інформаційна картка № 1
Основним
джерелом найдавнішої та середньовічної історії України є літописи. Розповідь
про події кожного року в літописах зазвичай починалася словами: "в
літо" - звідси назва - літопис. Створювалися вони в Києві, Переяславі,
Володимирі-Волинському, Галичі, Львові, Чернігові та інших містах. Літопис є історичним
документом, бо в ньому є дуже стислі записи, у яких ширше розповідається
про важливі суспільні події, обставини, характеризуються історичні особи,
наводяться їхні висловлювання. Одночасно літопис є і художнім твором, бо в ньому зустрічаємо багато легенд, художньо
відображених подій. Літописцем називають
укладача такого твору, який був учасником чи очевидцем подій. Поштовхом до
початку літописання стали бурхливі події патріотичного характеру в Київській
Русі, а також бажання знати минуле своєї вітчизни, щоб повніше осмислити і
зрозуміти її теперішнє. При цьому в різні часи виникло кілька різновидів
літописів:
• княжі літописи,
що укладалися, як правило, у центрі князівств;
•місцеві
літописи, які створювалися в інших містах та монастирях;
• козацькі
літописи, що виникли як опис визвольних змагань козацтва.
Літописи мають велике значення. Адже вони
допомагають зрозуміти самобутність нашого народу, створюють картину історичного
розвитку нашої держави. Вони мають
історичну цінність і вчать нас розуміти, якого роду ми діти.
Учні озвучують складені запитання та дають на них
відповіді.
ІІ. «Повість минулих літ» -перший літописний твір.
Вчитель.
Нестора називають літописцем. Він справді
вів літопис, але правильніше було б називати його письменником та істориком. Нестор
не просто перший професійний історик Київської Русі, а й батько усієї нашої
історії."Велика-бо користь буває чоловікові від науки книжної, бо книги
вказують нам і навчають нас, як іти шляхом покаяння, і мудрість, і стриманість
здобуваємо із слів книжних. Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу
– це джерела мудрості," - так писав Нестор у «Повісті минулих літ».
Робота в парах
1. Прочитати текс з інформаційної картки.
2.Розв’язати задачу. Скільки років минуло від
створення «Повісті
минулих
літ» до сьогодення?
Інформаційна картка № 2
Він прийшов до Києво-Печерської лаври
сімнадцятилітнім юнаком і назавжди залишився тут, щоб згодом стати не тільки
монахом-чорноризцем, а й батьком української історії. Завдяки йому з'явивсялітопис
«Повість минулих літ», у якому зібранів певному порядку відомостівід 852 до
1113 pp., тобто до подій, свідком яких був сам Нестор. Недарма праця ввійшла до
списку 100 найдавніших книг світу. Автор описує розселення слов'ян, утворення
держави, перших руських князів, розміщує історичні оповідки, документи княжої
влади, закони того часу.Починається літопис так: «Повість минулих літ Нестора,
чорноризця Феодосійського монастиря Печерського, звідки пішла Руська земля, і
хто в ній почав спершу княжити, і як Руська земля постала».
«Повість минулих літ» цікава тим, що в ній
зібрано не лише історичні факти, а й народні перекази, легенди, інші зразки
фольклору. Однією з відомих легенд, на основі якої були написані літературні
твори, стала згадка про віщування волхвів київському князю Олегу. Віщуни
напророкували, що він прийме смерть від свого коня. Олег відмовився від
улюбленого коня, який супроводжував його не в одному поході. Але згодом
потрапив на місце, де був прах тварини. Там князя вкусила змія. Так збулося
віщування.
Також у цьому літописі згадується про
заснування Києва, називаються імена братів Кия, Щека, Хорива та їх сестри
Либіді, які вважаються легендарними особами.
Отже, «Повість минулих літ» – це не лише перший
літописний твір про історію і витоки Київської держави, а й своєрідний
підручник історії.
— Справою життя Нестора стала книжна справа, складання літописів.
«Велика буває користь від учення книжного, — говорив він, — книги
наказують і вчать нас шляху до розкаяння, бо від книжних слів набираємося
мудрості й стриманості… Той, хто читає книги, бесідує з Богом або святими
мужами». Преподобний Нестор мав знання з історії, літератури, грецької мови та
богослов'я. Окрім богословських знань, мав виняткові здібності до історії та
літератури, досконало володів грецькою мовою. Збереглися його життєписи святих
князів Бориса і Гліба, преподобного Феодосія, перших преподобних Печерських.
Учні зачитують складені сенкани
Робота в групах
Робота здокументомЗ«Повісті минулих літ»
Учніоб’єднуються в групи за кольорами і одержують завдання:
Червоні: 1. Ознайомитися з текстом документа
2.Заповнити схему : Коли відбувся похід князя Олега на Візантію? Назвіть племена, які приймали
участь у поході?
Жовті:1Ознайомитися з текстом документа2.Заповнити схему : Який винахід застосував Олег, щоб захопити Візантійську імперію?
Зелені: 1 Ознайомитися з текстом документа2 Заповнити схему : Показати на карті шлях, яким пройшло військо князя
Олега та місце битви.
Сині:1.Ознайомитися з текстом документа
2.Заповнити
схему : Яким був результат походу?
3.Які риси характеру мав князь Олег?
|
Похід князя Олега на Візантію
|
|
Коли відбувся похід?
|
|
Де відбувався похід?
|
|
Яким є результат походу?
|
|
Хто брав участь у поході?
|
|
Як відбувався похід??
|
|
Які риси мав похід?
|
Уривок з «Повісті минулих літ»
У РІК 907. Пішов Олег на Греків... Узяв же він множество варягів,
і словен, і чудів, і кривичів, і мері, і полян, і сіверян, і деревлян, і
радимичів, і хорватів, і дулібів, і тиверців, котрі є пособниками. І з цими
усіма вирушив Олег на конях і в кораблях, і було кораблів числом дві тисячі.
І прибув він до Цесарограда, а греки … город заперли. І
вийшов Олег на берег, і повелів воям виволокти кораблі на берег.
І повелів Олег воям своїм колеса зробити і поставити
кораблі на колеса. А коли настав попутний вітер, напнули вони паруси, рушили з
поля, і пішов Олег до города.
Побачивши ж це, греки убоялися і сказали, виславши послів
до Олега: «Не погубляй город. Ми згоджуємось на данину, як ти ото хочеш». І
зупинив Олег воїв …
ІІІ. Коза́цькіліто́писи - цінні
джерела для дослідження історії.
Вчитель.
У XVII-XVIII ст., коли в європейських країнах літописання
вже відмирало, в Україні відбувся його сплеск, що пояснюється, з одного боку,
героїкою національно-визвольної боротьби українського народу, а з іншого -
високим рівнем його освіченості та культурним і суспільно-політичним значенням
історичних знань того періоду. Саме тоді з’явилося близько двох десятків
коротких і ґрунтовних літописів, які стали називати «козацькими», ця назва
часто вживалася як синонім до поняття «українськими».
Робота з термінами
Записати в зошит
Коза́цькі літо́писи — історико-літературні твори другої половини XVII — середини XVIII століття, присвячені козацьким
війнам. Козацькі літописи - історико-літературні твори 2-ї половини XVII — середини XVIII
століття, присвячені козацьким війнам. Найвизначніші: Самовидця про події 1648 — 1702 років, вірогідний автор — Роман
Ракушка-Романовський, Грабянки 1710, про події від виникнення
козацтва до 1709 та Самійла Величка 1720, про події в Україні
1648 — 1700 років.
1. Прочитати текст з інформаційних карток 3 і 4.
2.
Скласти запитання до прочитаного тесту
В усіх цих
літописах не лише докладно розповідається про Визвольну війну українського
народу 1648-1654 років, а й подається економічна, політична і культурна
характеристика країни, факти з історії Росії, Польщі, Угорщини, Швеції,
Молдови, Туреччини та інших держав.
Джерелами
козацьких літописів були давні українські літописи, власні спостереження,
спогади сучасників, документальні матеріали (урядові офіційні і приватні листи,
акти, грамоти, універсали), твори чужоземних істориків, народні легенди,
перекази тощо.
У 1846 p. побачив світ "Літопис
Самовидця про війни Богдана Хмельницького і про міжусіб'я, що були в
Малій Росії, і про його смерть". Автор літопису був скромною людиною, що
було в традиціях літописців, тому ім'я його невідоме. Він, як свідчить текст,
був безпосереднім учасником війни Б. Хмельницького і, напевно, дожив до кінця
XVII ст. Одразу ж після виходу праці розгорілася дискусія про особу Самовидця —
хто він, козак чи особа священного сану. Ми більшою мірою схильні до версії, що
це був козак. Адже козаки були освіченими людьми. Лексичний аналіз також дає
підставу для такого твердження.
Самовидець розповідає про події, які
відбувалися в Україні, і пов'язує їх із процесами в сусідніх державах — Росії,
Польщі, Молдавії. Висвітлюється діяльність сподвижників Б. Хмельницького, не
залишаються поза увагою історичні діячі сусідів — російського царя Олексія
Михайловича. Степана Разіна та ін. Він, напевно, користувався архівом Коша
Запорозького, оскільки в літописі наводиться низка документів про дипломатичні
місії запорожців, точні цифри чисельності реєстрового козацтва тощо.
Існує версія, що Самовидцем міг бути Роман
Ракушка-Романовський — громадський діяч часів Руїни.
"Літопис Самовидця" має
непересічну цінність для науковців. Він дає змогу грунтовніше вивчити добу
козаччини та особистостей, які її творили. _
Перший козацький літопис анонімний, а наступні —
авторські. Григорій Граб'янка і Самійло Величко уклали зводи, де розповіли про
козацтво з тією повнотою висвітлення матеріалу, яка була їм доступна.
Безперечно, обидва автори знали "Літопис Самовидця", але кожен
тлумачив події по-своєму.
Незважаючи на те, що основна тема твору Г.
Граб'янки — події визвольної війни 1648—1654 pp., він чільне місце
відводить питанню походження козацтва. Він яскраво описує побут і життя
козаків, їх моральні засади, стверджує, що за брехню, блуд і безчестя винний
міг бути покараний на смерть.
Г. Граб'янка щиро вболіває за долю України, особливо
після Люблінської унії 1569 p. Його обурюють утиски козаків та людності, які
стали майже безправні й віддані на відкуп панам та орендарям, народ був
приречений на вимирання.
Літопис Г. Граб'янки й сьогодні є цінним першоджерелом.
До нього додаються два реєстри Війська Запорозького — до Б. Хмельницького та
після його смерті. Г. Граб'янка вводить у літопис словник незрозумілих слів, що
полегшує сприйняття твору. Вперше текст літопису був опублікований 1793 p. у
журналі Ф. Туманського "Российский магазин".
Найбільш фундаментальною працею є чотиритомний "Літопис"
С. Величка. Незважаючи на пропуски, що стосуються 1649—1652 pp., автор
доносить до читача багато джерел. У літописі використано цитати і посилання на
іноземних авторів, подано великий обсяг інформації.
"Літопис" С. Величка за жанровими особливостями
належить до художньо-літературного дослідження. Цей жанр допускає можливість
викладу певної гіпотези бачення проблеми. Автор стверджує, що український народ
виживе, незважаючи на всі намагання сусідів звести його з історичної арени.
"Літопис" С. Величка вперше було видано в Києві 1858 p.
"Bpeменною комиссиею для разбора древних актов".
Найбільшим за обсягом (чотири томи) і найбагатшим за джерельною базою цього
жанрує літопис Самійла Величка. Його автор - родом з Полтавщини, отримав освіту
в Києво-Могилянській колегії.Величко
був надзвичайно освіченою людиною. Знав добре латинську, польську і німецьку мови. Готуючись до своєї роботи, вивчив багато історичних
джерел. Величко поклав собі за мету розповісти читачеві про всі найважливіші
події в Україні, що відбувалися протягом семи десятиліть. Твір С. Величка охоплює період від 1648 по
1700 рр.Літопис — книга про
Україну, про її непросту долю, про її видатних і рядових людей. А водночас — і
про самого Самійла Величка, який ніби на сповіді в читача розповідає про свою
віру, надію, про свої прикрощі й болі, ділиться своєю мудрістю. У текставтор вставляєуривки з
художніхтворівукраїнськихавторів, через те розповідьйого щедро
пересипананароднимиприслів'ями й приказками. Широко використовує Величко
перекази й легенди, які на той час існували й відображалибагатоісторичнихподій.Так,
йому є не тількищопереказати з багатої та складноїнашоїісторії, а йрозповісти
про себе. Все
цепишесправжнійпатріот, який і не приховуєсвоїхнастроїв та симпатій.
Як і кожне джерело, цей твір вимагає критичного підходу.
Автор нерідко вкладає в уста історичних діячів свої власні думки, а іноді
складає для них цілі промови.Важливо, що Самійло Величко у творі виступає як
палкий патріот своєї країни. Твір насичений ілюстраціями - портретами,
гравюрами міст і фортець, зображеннями представників різних станів, гербів,
печаток, автографами підписів, схем військових таборів та битв, зброї тощо. Він розповідає людям, до якого народу вони належать,
чиї духовні діти. Це— справді велика книга українського народу. Це — подвиг
усьогожиттяСамійлаВеличка.
Літопис мав великий вплив на творчість Т.Г. Шевченка,
використовувався українськими письменниками і художниками, які працювали у
своїх жанрах над історичною тематикою.
Учні озвучують складені запитання та дають на них
відповіді.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
Гра
«Палеограф» закінчити речення
Історичний твір XI-XVII ст.,
у якому найголовніші події записувалися у вигляді оповідей в хронологічному
порядку по роках (літах)називається ……
Першим професійним істориком Київської Русі, батьком усієї нашої історії
називають ….... Він – автор літопису ……….У ньому зібрані в певному
порядку відомості від852 до …… року.Похід князя Олега на
Візантіювідбувся у ………….. році.Історико-літературні твори другої половини XVII — середини XVIII століття, присвячені козацьким
війнам називаються …… Автором найбільшого з усіх творів цього жанру є ……
.
Твір С. Величка охоплює період від … року. ЛітописС.
Величка мав великий вплив на творчість …..
VI.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1.
Опрацювати матеріал відповідно до плану уроку.
2.
Скласти твір-есе «Роль літописів у вивченні історії» або уявіть себе
сучасним літописцем і запишіть невеличкий літопис вашого життя протягом двох
минулих років.
1. Історичні праці ХІХ – початку ХХ століття.
У ХІХ
столітті попри перешкоди починає
розвиватись українська історична наука.
Визначною
пам'яткою історіописання стала "Історія Русів". На жаль, її авторство
залишається нез'ясованим і до сьогодні. Більшість дослідників вважають, що твір
був підготовлений наприкінці 18 – поч. 19 ст. Ймовірно також, що він пройшов
кілька редакцій, останню – на поч. 19 ст. "Історія Русів" значною
мірою вплинула на подальший розвиток українського історіографічного процесу,
заклавши нову традицію – розглядати козацтво та його гетьманів як основну рушійну силу української історії, починаючи з 16 століття.(слайд 2)
М.Максимович,
зокрема, одним із перших відкинув домінуючу тезу про етнічний характер козацтва
й акцентував на тому, що козацтво є соціальною групою. Виникнення козацтва він
пов'язував із початком боротьби проти турецько-татарської агресії. При розгляді
національної революції 1648–1657 рр. він вказував як на основну причину
повстання на соціальний гніт, а не на мотиви помсти за особисті кривди. (слайд
3)
Одним із
творців народницького напряму в українській історіографії вважається
М.Костомаров.(слайд 4)
Найбільш
послідовно народницький напрям в української історіографії репрезентований у
працях В.Антоновича та його учнів.(слайд 5)
2. «Історія України-Руси» Михайла Грушевського.
Діти,
подивіться, що зображено на екрані (слайд 6). Так вірно це купюра номіналом 50
гривен, а з другого боку - портрет
Михайла Грушевського.
Свого
найвищого розвитку народницький напрям в українській історіографії досяг у
науковій творчості М.Грушевського. У своїх роботах М.Грушевський запропонував
вивчати історію саме народу, а не держави. У своїй фундаментальній
"Історії України-Руси" (слайд 7) він наголошував на тому, що немає й
не може бути "общерусскої" історії, оскільки нема "общерусскої"
народності, а отже, й об'єкта для дослідження.
Історія
України-Руси — 10-томна монографія Михайла Грушевського. Головна праця його
життя. Містить виклад історії України від прадавніх часів до другої половини 17
століття. Писалася з перервами протягом 1895—1933 років. Справила вплив на
формування української історіографії новітнього часу.
3. Художні твори про минуле України.
Історична тема —
одна із традиційних, провідних тем в українській літературі.
Пам'ятка
давньої літератури "Слово о полку Ігоревім" відбиває події, пов'язані
з походом князя Ігоря проти половців. (слайд 8)
У
багатьох своїх творах, особливо в поемі "Гайдамаки", Т. Шевченко
звертався до звитяжної доби в історії українського народу — козаччини,
відтворював події гайдамацького руху. Великий Кобзар змалював образи Богдана
Хмельницького, Івана Ґонти, Максима Кривоноса, Байди Вишневецького.
Робота з
історичним та художнім джерелом
М. Грушевський. Історія України-Руси. Том I. Розділ VIII. Стор.
4.
Не
вважаючи на недовге своє правлїннє (яких небудь десять лїт фактичного
правлїння, або й меньше), Святослав належить до найбільш виразних і
характеристичних фіґур між давнїми руськими князями. Се, щоб так сказати,
maximum дружинности між київськими князями. Роля князя — правителя, голови
держави зовсїм сходить на другий плян перед воєвничим ватажком. Се чистий
запорожець на київськім столї, і він прегарно схарактеризований з сього боку в
класичнім текстї нашої лїтописи: „Коли князь Святослав виріс і став чоловіком,
почав збирати богато хоробрих вояків, бо й сам був хоробрий і легкий, ходив як
пард і богато воював. Не возив за собою возів, нї казана, не варив мяса, але
нарізавши тоненько чи конину, чи звірину, чи воловину, пік на углях і так їв;
не мав і шатра, а підстилав на спаннє конячу опону, а в голові сїдло, і такі-ж
були й його вояки. А як ішов на котрий край, сповіщав наперед: „іду на вас!“
Семен Скляренко «Святослав»
«…Доки
княгиня Ольга була в дорозi, на Київському столi з її волi мусив сидiти вiн,
Святослав, син Iгорiв. Вiн дiяв так, як велiв покон: прокидався до схiд сонця,
вмивався холодною водою, одягався, накидав на плечi червоне, iз золотою
оторочкою корзно, взував червонi, з довгими, загнутими носками хзовi чоботи,
клав на голову хутряну шапку iз дорогим камiнням, а на шию чiпляв золоту княжу
гривну.
Коли
княжич виходив iз своєї свiтлицi, минав Золоту палату й спускався сходами в
сiни, там на нього вже ждали Свенелд, воєводи, бояри, брат Улiб, на ганку й у
дворі бiля терема чулись голоси тiунiв, гiнцiв земель, огнищан.
Проте
княжич Святослав одразу не виходив до них, прямував до стравницi. Слiдом за ним
iшли Улiб, Свенелд, воєводи, бояри. У стравницi, як годилось, Святослав клав
жертву, всi мовчки ждали, поки її приймуть боги, а потiм сiдали до столу. …»
«…Мов
вiтер, мов грiм, що котиться i все пiдсилюється в безмов'ї, мчали в полi вої
княжича Святослава, а попереду летiв вiн сам — рiшучий, дужий,безжальний. I
вони здоганяли орду, стикалися з нею, рубались, одбивали своїх людей, гнали
хижаків далеко в поле, нищили, вбивали. I це княжич робив охоче, любо, бо
захищав рiдну землю, людей її. …»
Запитання
1. Що
спільного в цих джерелах?
2. Чим
вони відрізняються?
Діти
повинні зробити висновки, чим відрізняються науково-популярні твори від
художніх.
Правила дослідження діяльності історичної постаті
1) Вкажіть ім’я історичної
особи.
2) Коли і в якій країні
вона жила?
3) Опишіть зовнішність та
характер діяча.
4) У яких значних
історичних подіях брав участь? Назвіть визначні справи та вчинки цієї постаті.
5) Дайте оцінку діяльності
історичної постаті. Які риси характеру та вчинки діяча вам імпонують? Чому?
Висновок: отже, М.Грушевського називають «батьком української історичної науки», бо він займався вивченням
історії України від найдавніших часів до другої ХVІІ століття. Його 10-томна
праця «Історія України – Руси» є визначною пам’яткою історичної науки.
М.
Грушевський народився у польському місті Холм у 1866 р., а завершив свій
життєвий шлях у російському Кисловодську у 1934 р.
Полічіть,
скільки років прожив «батько» української історії.
Розв’язання: 1934 −1866
= 68 (років).
Отож,
Михайлу Грушевському судилося прожити 68 років. Однак, уявіть, що за ці неповні
70 років Михайло Сергійович написав понад 2000 праць!
Метод «Мікрофон»
Яким чином
цей факт характеризує М. Грушевського?
(Учитель демонструє учням портрет М.
Грушевського.)
«Я
походжу з давньої, але бідної духовної родини Грушів, пізніше Грушевських, що
загніздилася в Чигиринськім повіті», — писав в автобіографії Михайло
Грушевський. Майбутній учений-історик народився в учительській сім’ї у польському
місті Холм. Невдовзі Михайло разом із сім’єю переїхав на Кавказ.
Мати
Михайла була родом із села Сестринівка, що на Вінниччині. М. Грушевський
із любов’ю згадував батьківщину матері: «Я любив Сестринівку незвичайно,
страшенно мріяв про неї і линув душею до неї цілими десятиліттями мого життя.
…Я кохався у тому селі, що… мало усі українські прикмети: чепурненькі хатки,
солом’яні стріхи, садки, городи, перелази, зарослі вербами береги…».
Живучи
далеко від України, слухаючи розповіді батька, Михайло цікавився всім
українським, захопився вивченням минулого України. Тому і не дивно, що вищу
освіту М. Грушевський вирішив здобувати в Україні, у Києві. Навчався
старанно і наполегливо, багато читав.
М. Грушевський
став ученим світового рівня, написав понад 2000 праць з історії України,
української літератури тощо. Найвідомішою його працею є «Історія України-Русі»,
що налічує 10 томів.
Недарма
М. Грушевського називають «батьком» української історії, адже він у своїх
працях описав історичний розвиток українського народу від найдавніших часів до
сьогодення. Його наукова праця — невичерпне джерело мудрості на всі віки.
Робота з роздавальним матеріалом
Учитель
організовує роботу із прочитання тексту вголос «ланцюжком».
Бесіда
1) Що
ви дізналися про М. Грушевського?
2) Чому
М. Грушевського називають «батьком» української історії?
ІV. Висновки та
узагальнення.
Основні висновки:
•
історія — це наука про минуле людства;
•
історія України є складовою частиною
всесвітньої історії і досліджує, де, коли і як жив український народ;
•
про історичні події ми дізнаємося із праць
істориків;
•
«батьком» історії України називають Михайла
Грушевського;
•
структурно підручник з історії поділяється
на розділи, розділи — на параграфи. Кожний параграф складається з пунктів,
які поділяються на абзаци.
V.
Домашнє завдання.
Прочитати §2 стр. 13-15
Немає коментарів:
Дописати коментар